Закон України про булінг

Закон України ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)'' (18.12.2018 №2657-VIII)

Лист МОН України від 29.01.2019 №1/11-881 ''Рекомендації для закладів освіти щодо застосування Закону України ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18 грудня 2018 року №2657-VIII''

Лист МОН України від 29.12.2018 №1/9-790 ''Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу''

•  
• Лист МОН від 14.08.2020 № 1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)».
• Наказ  МОН від 26.02.2020 №293 «Про затвердження Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) в закладах освіти».

• Лист МОН України від 29.01.2019 №1/11-881 "Рекомендації для закладів освіти щодо застосувань норм Закону України щодо протидії булінгу"
• Наказ МОН  від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти».
• Наказ МОН від 20.03.2020 №420 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року №293»
•  
• Лист МОН від 13.04.2020 №1/9-207 «Роз’яснення щодо застосування наказу  МОН  від 28.12.2019 №1646».

Булінг– це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. 

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння;

• наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальноїізоляції потерпілого

Шкільний булінг можна розділити на такі основні форми:

1. Фізичний шкільний булінг

Умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень

2. Сексуальний булінг

Підвид фізичного булінгу (дії сексуального характеру)

3.Психологічний шкільний булінг

Насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість.

Психологічний шкільний булінг:   

• Вербальний булінг  (де знаряддям служить слово (образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток і т.д.)

• Образливі жести або дії

• Залякування (використання агресивної мови тіла інтонацій голосу для того, щоб змусити жертву здійснювати або не здійснювати що-небудь).

• Ізоляція (жертва навмисне ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом)

• Вимагання (грошей, інших речей, примус що-небудь вкрасти)

• Пошкодження майна (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви)

Ознаки за якими можна розпізнати булінг в школі:

• когось затискають в кутку приміщення;

• коли дорослий підходить до групки дітей вони, замовкають, розбігаються, різко змінюють діяльність (можуть обійняти «жертву», начебто все в порядку);

• один з учнів не обирається іншими ( в ізоляції);

• весь клас сміється над одним і тим же учнем;

• по обличчю одного з учнів: блідий, червоний (у плямах), в сльозах, наляканий, ознаки насильства на тілі;

• молодші школярі бояться зайти в туалет;

• школяріпісля уроків не розходяться, когось чекають біля школи.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста,відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо.

Найчастіше жертвами шкільного булінгу стають діти, які мають:

• Фізичні недоліки: носять окуляри,  діти зі зниженим слухом, тобто ті, що не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків.

• Особливості поведінки: замкнуті, сором`язливі, тривожні, імпульсивні, невпевнені в собі, нещасливі і ті, які мають занижену самооцінку.

• Особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, особлива форма голови, маса тіла (повні чи худі).

• Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

• Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.

• Відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти).

• Хвороби: епілепсія, заікання, дислалія (порушення мови), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).

• Низький інтелект і труднощі в навчанні.

Типові риси учнів, схильних до проявів насильства:

• вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;

• вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);

• вони не виявляють співчуття до своїх жертв;

• якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Діти, що стали жертвами булінгу, проявляють наступні (у тому числі патологічні) особливості поведінки:

• прикидаються хворими, щоб уникнути походу до школи;

• бояться самі йти до школи і зі школи, просять проводити їх на уроки, спізнюються;

• поведінка і темперамент змінюються; явні симптоми страху, що полягають у порушеннях сну і апетиту, нічному крику, нервовому тику, відлюдькуватостіі замкненості;

• виявлення порваного верхнього одягу або пошкоджених речей;

•  часті прохання дати гроші, злодійство;

•  зниження якості навчання, втрата інтересу до улюблених занять;

•  постійні ссадини, синці та інші травми;

•  мовчазність, небажання йти на розмову;

•  як прояв крайнього ступеню: суїцид.

Стратегія поведінки дорослого

• Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

• Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

•  Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

Телефони довіри

· Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
· Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
· Гаряча лінія з питань запобіганнянасильству 116 123 або 0 800500335;
· Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
· Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
· Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
· Національна поліція України 102.

Міністерством освіти і науки України разом з партнерами було розроблено он-лайн курс "Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти", на який вже відкрито реєстрацію за ПОСИЛАННЯМ.

ПЛАН ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

ПОРЯДОК

ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ

БУЛІНГУ В ХЛ №48

1. В разі отримання заяви (письмово чи усно) про випадок булінгу (цькування) від осіб, які стали його учасниками або свідками, директор школи видає наказ про створення комісії для розслідування обставин випадку. До складу такої комісії можуть входити педагогічні працівники, соціальний педагог, класний керівник, батьки постраждалого, батьки кривдника та директор школи.

2. В разі підтвердження фактів булінгу та визначення Комісією наявності ознак булінгу, директор школи повідомляє уповноважені органи національної поліції України (ювенальна превенція) та службу у справах дітей про випадок булінгу (цькування).

3. Якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраджалий не згоден з цим, директор школи інформує постраждалого про законне право звернення до органів Національної поліції України із заявою самостійно.

4. Рішення Комісії реєструється в окремому журналі «Журнал реєстрації рішень комісій з розгляду випадків булінгу (цькування), який зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії. 

Порядок

реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. Загальні положення

1.1 Цей Порядок розроблено з метою впровадження ефективного механізму реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в комунальному закладі "Харківський ліцей №48 Харківської міської ради".

1.2. Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657-VІІІ, листа Міністерства освіти і науки України від 29.12.2018 №1/9 – 790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання та протидії домашньому насильству та булінгу», Рекомендацій Міністерства освіти і науки України для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (від 29.01.2019 №1-11/881).

2. Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

2.1. Керівник закладу освіти розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування.

2.2. Керівник закладу освіти створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу ( цькування) та скликає засідання комісії.

2.3. Комісія розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) у термін не більше двох тижнів від дня їх надходження, а ті випадки, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно.

2.4. Голова комісії за результатами проведеного розслідування вживає відповідних заходів реагування.

2.5. Якщо комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії мають систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальної поліції) та Службу у справах дітей.

2.6. Керівник закладу освіти забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

2.7. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України (ювенальної поліції) із відповідною заявою.

2.8. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії. 2.9.Потерпілий чи його представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальної поліції) та служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

2.10.Педагогічні працівники зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

2.11. Цькування неповнолітнього карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 та 1700 гривень відповідно) або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

2.12. Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

2.13. За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, передбачається накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.