Рекомендації для батьків з профілактики суїцидальної поведінки у дітей та підлітків

Суїцидальна поведінка у дітей і підлітків, маючи схожість з діями дорослих, відрізняється віковою своєрідністю. Дітям характерна підвищена вразливість і сугестивність, здатність яскраво відчувати і переживати, схильність до коливань настрою, слабкість критики, егоцентрична спрямованість, імпульсивність у прийнятті рішення. Нерідкі випадки, коли самогубство дітей і підлітків викликається гнівом, протестом, злістю чи бажанням покарати себе та інших. При переході до підліткового віку виникає підвищена схильність до самоаналізу, песимістичній оцінці навколишнього і своєї особистості. Емоційна нестабільність, часто веде до суїциду.

Суїцидальна поведінка у підлітків буває демонстративною, афективною та істинною.

Підліток з будь-якими ознаками суїцидальної активності повинен перебувати під постійним наглядом дорослих, зрозуміло, це спостереження має бути ненастирливим і тактовним.

Мотиви суїцидальної поведінки:

1. Нестача уваги та турботи з боку батьків.

2. Переживання, образи.

3. Самотність.

4. Неможливість бути зрозумілим.

5. Почуття провини, сорому.

6. Почуття помсти.

7. Ревнощі, любовні невдачі.

8. Сексуальний протест, вагітність.

9. Погані стосунки між членами сім’ї.

10. Вплив через мережу Інтернет (групи смерті).

На що треба зернути увагу батькам?

1. Дитина часто говорить про смерть та самогубство.

2. Прагне усамітнитися під будь-яким приводом.

3. Часто думає : «Я нікому не потрібен», «Все одно за мною ніхто не буде шкодувати…»

4. Використовує такі фрази у своєму мовлені: «Завтра мене вже не буде», «Забудьте про мене назавжди. Без мене вам буде краще…»

5. Непрямі загрози: «набридло життя», «ситий всім по горло», «більше ви мене не побачите», «пожив – і вистачить…»

6. Дитина себе недооцінює, займається самоїдством, говорить: «Який же я дурний», «Я нікому не потрібен»…

Шановні батьки! Пам’ятайте!

Любов і є той головний інструмент, той рятівний засіб, за допомогою якого вирішується ця жахлива проблема. Обійміть власну дитину, скажіть, що любите її, і ви врятуєте і її, і себе…

Що робити батькам:

1. Попросіть (звертаю вашу увагу, що попросіть, а не змусьте) дитину показати свої сторінки у соціальних мережах та на які групи вони підписані. Чи всі групи для дитини є знайомі та необхідні? Обговоріть це питання.

2. Проявляйте любов, приділяйте час своїй дитині, в якому б віці вона не була.

3. Говоріть зі своїми дітьми. Вчіть дитину змалку ділитися своїми проблемами.

4. Підтримуйте свою дитину в усіх її починаннях.

5. Відпочивайте разом з дітьми.

6. У разі виникнення проблем звертайтеся за допомогою до психолога.

7. Будьте уважними один до одного, будьте чуйними і пам’ятайте:

«Життя – це найбільша цінність! Ми живем лише раз!» Усім буває важко, але це не привід вкорочувати його! Просто всім нам іноді дуже необхідна підтримка.