28 листопада - День пам'яті жертв голодоморів.
27 листопада учні 7-Б класу провели лінійки до Дня пам'яті жертв голодоморів. Учні 5-11 класів познайомились із презентацією про жахливі роки української історії, вшанували пам'ять про безвинно загиблих хвилиною мовчання. Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил.
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Мільярди вір - зариті у чорнозем,
Мільярди щасть - розвіяні упрах...
Душа горить, палає лютий розум,
І ненависть регоче на вітрах.
Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів посіріле,
Напевно б репнуло від сорому й хули…
В Україні стало можливим говорити про голодомор після грудня 1987 року. І тільки через дев’ять років, 26 листопада 1998 року, Указом Президента України було встановлено День пам’яті жертв голодомору (кожна четверта субота листопада). У травні 2003 року Верховна Рада України в офіційному зверненні до народу України визнала голодомор 1932 – 1933 років актом геноциду, який було вчинено з наміром знищити повністю українців як націю, як політичний чинник і як соціальний організм.
Харківщина за кількістю померлих утримувала сумне лідируюче місце. Лише за 3 місяці 1933 року в Харківській області померло понад 600 тис. чоловік.
Американський історик, дослідник Джеймс Мейс зі штату Оклахома зацікавився українською історією. Він був вражений жахами часів голодомору. Він присвятила себе вивченню історії Голодомору в Україні і заповідав: «…і щоб саміпрості українці запалили в день пам’яті у вікнах свічки, - свічки у вікні стануть поминальними свічками за батьками, дідами, прадідами, вони освітять майбутнє без жертв, без насильства, без жахів".