Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 48 Харківської міської ради Харківської області

 

Департамент науки і освіти 

Харківської обласної державної адміністрації
Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської 

ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Управління кримінальної міліції у справах дітей
Study Planner - Путівник по освітньому простору Харкова
Система тестування знань
Портал превентивної освіти
ДИТЯЧИЙ ФОНД «ЗДОРОВ'Я ЧЕРЕЗ ОСВІТУ»
Допоможи дітям теплим словом!
span188 title=

Курсова робота. Розвиток творчої особистості школяра в процесі вивчення інтегрованого курсу "Художня культура"

                                            

 

 

 

       Розвиток творчої особистості школяра в процесі   вивчення інтегрованого курсу «Художня культура»

 

                                                                                   СЛУХАЧ ГРУПИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

                                                                                    вчителів художньої культури

                                                                                   Сторчак Анжела Миколаївна

                                                                                   Чумаківська ЗШ I-II ст.

                                                                                   П’ятихатської районної ради

                                                                                   Дніпропетровської області

Дніпро - 2017

                                                       ПЛАН

 1. Вступ.

 2. Розвиток творчої особистості школяра на уроках художньої культури.

 3. Реалізація креативного підходу до розвитку творчої  особистості учня.

      (З досвіду роботи)

4. Висновки.

5. Список використаної літератури

 

                                                 ВСТУП

 

                                                             Діти охоче завжди чимось   займаються.

                                                             Це дуже корисно, а тому …….

                                                             потрібно подбати,  щоб завжди у них

                                                             було що робити

                                                                                                            Я.Коменський

                                                                                                                                                                                         

Мистецтво є одним із найважливіших засобів пізнання світу і самопізнання особистості. Твори мистецтва не тільки приносять естетичне задоволення, але й сприяють досягненню духовного самовизначення особистості, її неповторної індивідуальності. Внутрішній світ людини формується залежно від діяльності, якою вона займається. діяльність може бути спрямована назовні – на дійсність. Тоді вона проявляється у таких формах,  як пізнання оточуючого світу, його оцінка, праця та спілкування. Діяльність може бути спрямованою всередину – на особистість. У цьому випадку діяльність виражається у процесах самопізнання, самооцінці своїх дій, думок та вчинків і самотворенні,  тобто формує власну особистість.

Мистецтво — особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін. Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його  багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Таким чином, здійснюється виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.                                                               

Мистецтво формує з людини людину. Воно впливає одночасно на розум і серце, на людський дух у цілому. Мистецтво пробуджує творчий дух особистості, бажання й уміння творити за законами краси, пробуджує у людині митця. Виготовляючи навіть чисто утилітарні предмети (стіл, люстру, автомобіль), людина піклується і про користь, і про зручність, і про красу. За законами краси створюється все, що робить людина.                                                

Видатний фізик А. Енштейн так розкривав велике значення мистецтва: «Мені особисто відчуття вищого щастя дають твори мистецтва. У них я знаходжу таке духовне блаженство. як ні в якій іншій галузі…». Нічим не можна замінити провідну мету мистецтва: утверджувати самоцінність особистості, наділяти її естетичною насолодою, пробуджувати в ній творчий дух.   

Як відомо, завтрашній день – це сократичне суспільство, запальна комп’ютерна освіченість та міжнародні зв’язки. Щоб діти почувалися впевнено в цьому середовищі, їм потрібно забезпечити відповідну підготовку.

 Актуальність даної теми викликана цілим рядом чинників:

-          інтенсифікація навчального процесу ставить задачу пошуку засобів підтримки у учнів інтересу до матеріалу і активізації їх діяльності.

-          однією з найважливіших проблем викладання художньої культури є навчання усного мовлення.

-         завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної творчої  діяльності.

 Педагог повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Важливо використовувати інтерактивні методи на уроках художньої культури, які дають можливість  активної взаємодії всіх учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу та відповідної ситуації, спонукає до творчості. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Перед собою ставлю завдання: будувати уроки, спрямовані  на  розвиток творчих здібностей учнів з метою подальшої адаптації у соціумі та реалізації своїх можливостей як творчої особистості.

 

Мета – визначення ефективних педагогічних методів та прийомів  на уроках художньої культури для розвитку творчих здібностей школярів у підготовці сучасної соціалізованої особистості. Допомогти учителям художньої культури розв’язати важливі завдання курсу, спрямовані на особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування  у них світоглядних орієнтацій  і компетенцій  у сфері художньої культури, виховання потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

            

 

Робота з  учнями на уроках

художньої культури

 

                                      Приймаючи людину такою, як вона є, ми робимо її

                                      гіршою; приймаючи такою, якою вона повинна  

                                      бути,  ми примушуємо її бути такою, якою вона

                                      може стати.

                                                                                                                  В.Гете

                                                 

Сучасна педагогіка характеризується переосмисленням й зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів.

Сьогодення потребує від педагога-практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу з одного боку й деякої прагматичності та раціоналізму з іншого.

З точки зору гуманістичної психології кожна людина є унікальною неповторною особистістю, здатною до самореалізації, до розвитку власних творчих здібностей. Тому головним завданням всіх закладів освіти є  створення умов для розвитку дітей.

Ще А. Пазовський підкреслив, що емоції живлять розум й одночасно пов’язані з енергопотенціалом людини. Відомий дослідник механізму творчості В. Клименко до його складових вводить мислення, інтуїцію, уяву, емоції та енергопотенціал, які при їх розвиненості цілісно впливають на активність людини, яка може виявлятись у поведінці, діяльності та творчості. Таким чином, мистецтво, змістом якого є емоції, що викликають різного роду асоціації, уявлення прямим чином впливає на розвиток творчості особистості. Отже, мистецтво стимулює як особистісні, так і діяльніші можливості суб'єкта творчості. Вчені з'ясували, що, наприклад, слухання музики В. Моцарта протягом трьох хвилин впливає на роботу інтелекту, активізує розумові  процеси, розвиває  мислення, яке забезпечує гнучкість у генеруванні ідей, оригінальність, продуктивність процесу, тобто впливає на розвиток креативності особистості.Американський дослідник-психолог Лідсней визначив, що при сприйманні музики в організмі людини відбуваються якісні зміни: змінюється якісний склад крові, прискорюється або сповільнюється серцебиття, відбуваються зміни в кінестетичній сфері. Наприклад, «Місячна соната» Л. Бетховена заспокоює, знімає втому, лікує серцево-судинні захворювання, а друга частіша 21 концерту В. Моцарта впливає на очищення печінки.

Цілющу силу мистецтва помічено дуже давно й доведено історією розвитку цивілізацій, бо воно може бути великою перетворювальною силою, засобом морального, інтелектуального і духовного формування особистості. Мистецтво може мати й негативний вплив. Це стосується перш за все музики. Сучасний підліток не задумується над тим, якої шкоди йому завдає  низькопробна продукція, породжена шоу-бізнесом, індустрією розваг, які на рівні підсвідомості руйнують психіку, «одурманюють» мозок молоді, ведучи до аморальності, жорстокості, безсердечності, бездуховності, деградації. А справжнє мистецтво «випрямляє душу», «будить розум і серце», знімає біль, нервове напруження й просто відволікає від буденності, підносить у вищі духовні сфери.

         Основні питання, покликані вирішуватися на  уроках художньої культури, пов`язані із завданням сучасної освітньої системи: задоволення потреб  суспільства у становленні творчих, діяльних, обдарованих громадян, оновлення національної свідомості, збереження духовності, збагачення інтелектуального потенціалу нації. Навчання є складним багатогранним процесом  взаємопов`язаних і розташованих у певному порядку  елементів цілісної освіти. Головним моментом  є  мета. Вона стосується насамперед учнів. Вони мають чітко знати , якими знаннями , уміннями та навичками  вони повинні оволодіти. Отже мотивація завжди має бути позитивною.

Далі все залежить від самого учителя.

Сучасна педагогіка  пропонує безліч прийомів та навчальних технологій, які можна використовувати під час уроку. При умілій організації уроку в  класі завжди вирізняється група здібних  дітей, яких важливо розвивати через наявність добрих задатків. Добрим результатом роботи вчителя буде наступне навчання молоді у фахових вузах, праця в одній галузі науки чи вибір професії.  Яким чином можна цього досягти?

Інтерес у дітей до  предмету художня культура  формую підбором різних методів  та педагогічних технологій.  Тут важливі підходи вчителя до навчання дітей. Поряд із традиційними уроками проводжу нетрадиційні форми навчання, зокрема:

-         віртуальна екскурсія;

-         засідання круглого столу;

-         КВК;

-         музичний салон;

-         уявна мандрівка;

-         онлайн –подорож до музеїв світу;

-         творча майстерня та ін.

Та творчий вчитель на досягнутому не зупиняється.

 

Реалізація креативного підходу до розвитку

творчої  особистості учня

(З досвіду роботи)

 

Сьогодення потребує від педагога-практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися; поряд з прагматичністю та раціоналізмом проявляти творчий підхід до розвитку особистості учня.  Важливу роль у роботі педагога відіграє його індивідуальний стиль (стійка індивідуально-специфічна система психологічних засобів та прийомів діяльності). Я віддаю перевагу емоційно-імпровізованому (ЕІС) стилю, для якого характерні: високий рівень знань, артистизм, інтуїція, уміння цікаво подати матеріал, захопити учня, варіювати різними формами навчання, створювати надзвичайно сприятливий психологічний клімат. 

Завдання сучасної школи – розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність та особистість. З огляду на це, велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самоосвітньої пізнавальної діяльності, вміння ставити і вирішувати нові проблеми. Проблема розвитку творчої особистості хвилювала таких видатних педагогів: В. О. Сухомлинського, І. В. Кожух, Н. А. Глинську, І. П. Горєву.

Творчість – діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей. Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

У процесі творчого розвитку особистості уроки художньої культури відіграють незамінну роль. Вони здатні ввести учня у світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, відчути радість від власної творчості. В.О.Сухомлинський писав, що мистецтво не тільки предмет, але і могутній засіб виховання, яке повинно емоційно та естетично прикрасити все духовне життя людини.Вважаю, дуже важливим є розуміння, що унікальність кожної людини – це запорука її творчого потенціалу. Тому я вибрала проблему: «Розвиток творчої особистості школяра в процесі вивчення інтегрованого курсу «Художня культура». Своїм професійним кредо вибрала слова грецького філософа Сократа «В кожній людині – сонце, тільки дай йому сіяти».

Метою моєї педагогічної діяльності є емоційно – естетичний розвиток особистості учня, його фантазії, художнього смаку і творчих здібностей, набуття практичних вмінь і навичок та готовність використовувати отриманий досвід у самостійній творчій роботі.

На своїх уроках прагну до створення емоційної атмосфери захопленості, тобто, такої обстановки в класі, яка позитивно впливає на появу нових, оригінальних ідей. Для цього я застосовую метод комплексного використання таких видів мистецтва, як музики, художньої літератури, театрального мистецтва, кіно, відео та інших. Наприклад, на уроці «Декоративно – ужиткове мистецтво» в 9 класі я використовую красу літературної української мови (вірші, приказки, прислів’я, порівняння), інсценізацію сторінок біографії К. Білокур, музичні заставки.

Для учня головне на уроці мотивація, а потім виконавська діяльність. Для цього обираю різні прийоми: опрацювання тексту періодичних видань, творчі завдання, запитання типу: «Що станеться, якщо…?», або «Яким я уявляю собі….?», ігрові ситуації, останні події з дійсності та ін. Виконавчо-діяльнісний етап уроку посідає центральне місце у дидактичному процесі, бо                                                       

саме тут відбувається розвиток і навчання учнів. Стараюсь забезпечувати послідовність у діях учнів, переходити на новий рівень тоді, коли вони засвоїли матеріал. Учні швидше і легше оволодівають просторовими, мовленнєвими та інформаційними компетентностями. Для цього на уроках використовую як усні, так і письмові учнівські відповіді, захисти рефератів, складання схем і таблиць, термінологічні диктанти, власні презентації, проекти, та ін.. Постійно привчаю дітей шукати інформацію не тільки у підручниках, а з різних джерел, бути активними користувачами Інтернету.Завжди на уроках виділяю хвилини для повторення, бо воно забезпечує розуміння і засвоєння нового матеріалу, сприяє запобіганню забування. Для ефективності повторення завжди змінюю формулювання питань. На стадії закріплення та підсумкового етапу уроку використовую такі вправи: «знайди помилку», «угадай мене»,  «впізнай автора», кросворд, коригувальне тестування та ін.

Важливо, щоб учні зрозуміли, для чого їм потрібні знання уроку, як вони зможуть їх використати у житті. Остаточне закріплення знань уроку відбувається вдома, коли учні виконують домашні завдання. Якщо вони систематично і ретельно виконуються, то учень впевнено почуває себе під час уроку і завжди готовий сприймати нову інформацію.

Вивчаючи тему «Театр як синтез мистецтв» в 9 класі учні особисто брали участь в інсценізації уривку п'єси, знайомились з театральними професіями та відомими сучасними акторами, створювали театральну афішу.  І тому їх вже не потрібно було заохочувати до роботи. Мотивацією для творчого підходу у створенні художньої роботи може бути виготовлення власного малюнка, сувеніра для батьків або друзів, для конкурсу, для шкільної виставки та ін.

Також, щоб сприяти гармонійному творчому розвитку дитини, у своїй роботі широко використовую інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку на різних його етапах.

Так, під час актуалізації опорних знань учнів використовую різні методи і прийоми роботи з класом. Наприклад: «Ланцюжок», «Так – ні», «Займи позицію», побудова асоціативного куща, «Третій зайвий».                                                           

Для активізації знань учнів і підготовки їх до сприйняття нового матеріалу застосовую метод «Побудова асоціативного куща.Це допомагає учням за короткий проміжок часу пригадати та сформувати засвоєні раніше знання.

Для підвищення рівня засвоєння учнями навчальної інформації використовую такі методи: «Подорож», «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Обмін інформацією».

Так, вивчаючи тему «Екранні мистецтва», учні об’єднуються в групи для спільного опрацювання одного з аспектів досліджуваної проблеми, готують виступи.

1.   «Історики» повідомляють про час та умови виникнення кінематографу.

2.   «Аніматори» готують виступ про виникнення та створення анімаційного кіно

3.    «Докумкнталісти» розповідають про особливості та значення документальних фільмів

4.   «Режисери» пояснюють принципи відбору акторів для ролей.

5.   «Оператори та постановники» повідомляють інформацію про зйомки, освітлення, музику та ін.

    На уроках, що містять такий вид діяльності як сприйняття творів образотворчого мистецтва використовую метод «Мікрофон». Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному змогу сказати щось швидко, проявити себе, визначити головне, виступити по черзі. Допомагають розвивати художньо – творчі здібності учнів інноваційні мистецько – педагогічні технології навчання, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, викликати живий інтерес до навчання. Тому пропоную учням різні види науково – дослідницької роботи з використанням сучасних медіа – засобів. Глибоко переконана, що результативність роботи безпосередньо залежить від ступеня пізнавальної активності школярів та розвитку їхніх творчих здібностей. І тому роблю все можливе щоб дати простір для самостійної творчої діяльності учнів.

Результатом   творчої роботи учнів на уроках художньої культури є їх активна участь та перемоги у різноманітних виставках і конкурсах дитячого малюнка, віршів, драматичних театрів (шкільних, районних). Це впливає на зростання дитини як особистості, усвідомлення нею значимості та продуктивності своєї праці.

Виховувати творчу особистість нелегко. Учитель художньої культури має глибоко висвітлювати і органічно вкорінювати в учнівські душі красу навколишнього світу, формувати високі естетичні ідеали.

Як це зробити? З чого почати? А почати треба з найпростішого – з себе. Відомо, чим яскравіша особистість учителя, тим потужніший виховний вплив вона справляє на учнів.Треба починати з того, що «закохати в себе і свій предмет учнів…» Чудова стратегія (і саме її я намагаюсь дотримуватися), бо закохані учні тягнуться до вчителя, як соняшники до сонця, розкриваються йому, і тоді їм можна передати свою любов до рідної землі, культури, прищепити загальнолюдські цінності.

                           

                                                    Урок в 9 кл.

 

Тема.                Екранні мистецтва: кіно, відео. Телебачення як

                                мистецтво  і засіб комунікації

Мета:              узагальнити знання учнів із теми «Театральне мистецтво»;  

                          озна­йомити учнів із кінематографом як видом мистецтва;

                          розкрити синтетичний характер кіномистецтва; учити

                         розрізняти види відеопродукції та аналізувати роль

                          телебачення у формуванні культури нашого покоління;  

                         виховувати любов до кіномисте­цтва.

                                                           

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення уроку: урок-телепередача.

Оснащення уроку: фрагменти кінофільмів; записи телепередач. ПК; проектор.

Терміни й поняття: «кінематографія»; «мультиплікація»; «художнє (ігрове) кіно»; «детективний фільм»; «комедія»; «мелодрама»; «фан­тастичний фільм»; «фільм жахів»; «відео-кліп».

                                                                    ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II.         Узагальнення знань із теми «Театральне мистецтво»

Самостійна робота

1. Заповніть таблицю, використовуючи слова: роль, декорації, В. Шекспір, текст п'єси, музика, костюми, танець, Дж. Верді, спів, літературний твір, Л. Даміані, місце проведення вистави, Е. Мунк, постановка п'єси, освітлення, спецефекти, гра, міміка, жести, М. Бежар, К. Станіславський.

 

Професія

 

 

Роль в роботі над

виставою

 

 

 

 

 

Відомі особистості, чим прославились

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Драматург

Текст п'єси, літ. твір

В.Шекспір

Режисер

 Постановка, спецефекти

К.Станіславський

Художник

Декорації, костюми, освітлення

Е. Мунк

Композиторрр

Музика, спів

Дж. Верді

Актор

Роль, гра, міміка, жести

Л.Даміані

Хореограф

Танець

М.Бежар

2. Назвіть основні етапи історичного розвитку театру.

 

3. Визначте специфіку кожного з видів театру: театр ляльок, драматичний, те­атр опери і балету, оперета, театр пантоміми, дитячий театр.

4. Доведіть, що театр — мистецтво синтетичне.

III.  Мотивація навчальної діяльності

IV.  Викладення нового навчального матеріалу

Розповідь учителя                                                                                     

   Історія розвитку кіно умовно ділиться на 3 періоди.

Перший період охоплює період від винаходу кінематографу братами Люм'єр (1895) до закінчення Першої світової 1914—18. Вже в цей період кінематографія поширюється в усьому світі. З'явившись 1905 року як технічний атракціон, «жива фотографія», незабаром поділяється на художню, хроникальную і науково-популярну кінематографію (переважно видові фільми). У ранніх фільмах (приблизно до 1908) дія знімалася великими шматками, з'єднаними один з одним написами, що його пояснювали. Киноапарат, зазвичай, знімав із однієї точки, малюючи зображення у загальних планах, що охоплюють простір, приблизно сценічного майданчику. Актори користувалися технікою театрального виконання, намагаючись, заповнити відсутність звучання слів виразною мімічної грою.  Згодом була вдосконалена техніка комбінованих зйомок, початок яким поклали З. Блэктон США, Ж. Мельес і Еге. у Франції, У. А. Старевич у Росії, Дж. Пастроне Італії

Другий період розвитку кіно — 20-ті роки коли «німе» кіно сформувалося як самостійне мистецтво. Вирішальний внесок у дослідження й освоєння власних можливостей, виражальних і образотворчих коштів кіно належить радянської кінематографії. Вплив кинодокументализма чітко позначилося на історико-революційних киноэпопеях З. М. Ейзенштейна, У. І. Пудовкіна, А. П. Довженка, М. М. Шенгелая та інших. Світову славу здобули фільми: «Броненосець „Потьомкін»» (1925) і «Жовтень» (1927) режисера З. М. Ейзенштейна, «Мати» (1926) і «Кінець Санкт-Петербурга» (1927) У. І. Пудовкіна, «Арсенал» (1929) і «Земля» (1930) А. П. Довженка, «Елісо» (1928) М. М. Шенгелая, у яких вперше створено образ борця з народної маси

Голлівудські фільми, демонстровані екранами майже усього світу. Гострі соціальні протиріччя життя США отримали свій відбиток у окремих фільмах провідних кинорежисерів — Ч.Чапліна, Е.Штрогейма, («Захланність», 1923); У. Видора, котре поставило одну з найкращих антивоєнних «німих» фільмів («Великий парад», 1925), та інших.  Англійський кінематографічний ринок вже у 20-ті роки був майже повністю при владі Голівуду.

Третій період охоплює 30—1-ю половину 40-х рр. Освоєння звукового кіно у початку 30-х рр. зумовило зміна художньої природи.

У перехід до звуковому кіно зумовив випуск великої кількості стандартних комерційних фільмів-ревю, ґанґстерських кінокартин, екранізацій бродвейських оперет, естрадних уявлень; популярність придбала мультиплікація, у розвитку якої значної ролі зіграло творчість Волта Діснея.У таких країнах, як Німеччина, Італія, Японія до їх військового розгрому, кіно було підпорядковане цілям імперіалістичної і шовіністичної пропаганди.

 

«Телепередача »

«Ведуча телебачення»

На сьогоднішній день кіномистецтво в нашому житті відіграє роль безкінечної скарбниці натхнення, фантазії, мрій та історій, дозволяє доторкнутися до чогось нового та незвіданого.  Мало хто уявляє своє життя без перегляду фільмів.

Словникова робота.

  Кінематографія – це галузь культурита економіки, що об’єднує всі види професійної діяльності, пов’язаної з виробництвом, поширенням, зберіганням і демонструванням фільмів, а також навчально-наукову роботу.

 

Значну частину кінематографії становить кіноіндустрія — галузь промисловості, що виготовляє кінофільми, спецефекти до них та анімацію. Виробництво кінофільмів зосереджено у кіностудіях. Фільми демонструють у кінотеатрах, по телебаченню, поширюють на носіях інфор­мації для перегляду на домашній відеотехніці, зокрема на відеокасетах та відеодисках.

У свою чергу, кінематографію називають кіномистецтвом, кінематографом, подеколи сінематографом чи сінематографією (від фр. сіпетаtographe).

 

Репортаж-презентація «Історія кіно»

                

 «Кінооператор»

(Історія виникнення й розвитку відео)

Термін відеофільм походить від терміна кінофільм (англ. cine-film – кіноплівка, кінофільм), який у широкому розумінні означає твір кіномистецтва. Відеофільм відрізняє від кінофільму спосіб фіксації даних.

кінофільм – на фотографічних плівках із використанням кінокамер, а відеофільм – на відеокасетах і відеодисках із використанням відеокамер. Для невеликих за розміром кіно- та відеофільмів використовують термін кліп (англ. clip – стискувати, обрізати), або відео-кліп. Останнім часом відео-кліпи широко використовуються у музичній індустрії. Їх називають музичними відео-кліпами. За своєю структурою і технологією створення потокові презентації фактично є відео-фільмами (відео-кліпами), призначеними для представлення чого-небудь нового: ідей, проектів, продукції, товару тощо. Для створення потокових презентацій використовують відео-редактори. 

 

 

 

Етапи створення віде-офільму


              На першому етапі, перед початком створення відео-фільму, необхідно розробити його сценарій. Сценарій – це детально розроблений план проведення якого-небудь заходу, здійснення яких-небудь дій. Сценарій навіть невеликого відео-кліпу повинен мати внутрішню структуру (композицію). Сценарій повинен бути детальним, з посекундним плануванням усіх дій.

              На другому етапі відбувається зйомка всіх епізодів згідно із сценарієм, готуються фотографії, рисунки, підбирається музика, записується звуковий супровід. Часто відео-фільм створюється на основі раніше відзнятого відео-матеріалу. Наприклад, фільм про певний період історії країни, фільм-розповідь про життя визначних людей, навіть фільм про ваш клас, мабуть, буде створюватися на основі вже існуючих документальних кадрів, фотографій, документів тощо.

              На третьому етапі здійснюється монтаж – процес опрацювання та структурування окремих об’єктів (кадрів) для отримання цілісного твору – відео-фільму. У процесі монтажу відзнятий матеріал редагується, уточнюється сценарій, накладається звук і титри – текстові коментарі до кадрів тощо.

 

«Ведуча телебачення»                                                                                                                    

♦    Як відбувається процес створення кіно?                    

♦    Яку роль кожен із вас виконує у цьому процесі?

«Продюсер» (етапи створення кінофільму)                                                  

«Кінорежисер»  (роль сценарію та режисури у створенні кінострічки)

  Кожна перемога українського кіно – це приголомшлива історія, але це перемога не індустрії, а конкретної людини…

Лесь Санін, сучасний український кінорежисер, актор

Українське кіно займає неабияке місце в наших серцях. Їх особливість полягає в тому, що вони зняті на рідній землі, в яких присутні українські актори, а ще вони несуть в собі частинку нашої історії та наших традицій. Для кожного з нас це гордість. Найвідомішою постаттю в українському кінематографі є Олександр Довженко. Його талановиті кінострічки здіймали ажіотаж у цілому світі та мали немалий вплив на розвиток цього виду мистецтва. Творчість Довженка різнобічна, адже більшість стрічок було створено під впливом Радянського Союзу, та, не зважаючи на це, фільм «Земля» потрапив до 12 найкращих кінострічок на світовому рівні.

У піднесенні вітчизняного кінематографа до світового рівня відіграли такі фільми як: «Звенигора», «Арсенал» та «Земля» (1930). Завдяки своєму особливому стилю, в якому поєднувались обов’язкові компоненти: філософські роздуми, образні зіставлення, оригінальні думки та міркування, спостереження, які перетворювались у глибокі трактати про вічне, те, що близьке для кожної людини у світі, Довженко залишався неперевершеним. Талановитий український письменник, художник, кінорежисер, кінодраматург,- все це можна віднести до характеристики Олександра Петровича Довженка. Стилістика, яка розроблена Довженком, поклала початок спрямованості, яку визначають як «українське поетичне кіно». Зрештою з липня по листопад 1929 Довженко знімає особистий чудовий твір «Земля», гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, вважається частиною космічного ритму буття. Довженко вперше на світовому рівні показав власний світогляд через кіно, яке ще досі відрізняється від зображуваного. Символіка Довженка була щільно пов’язана зi світорозумінням українського народу, з образністю етнічної поезії.

Символіка Довженка була щільно пов’язана зi світорозумінням українського народу, з образно-узагальненим способом мислення етнічної поезії. «Земля» Довженка мала грунтовний вплив на початкових кіномитців, зокрема Франції і Великобританії», — повідомляє Садуль у своїй «Ситуації мистецтва кінотеатр. Безперечним досягненням для українського кінотеатру тих років є і художній кінофільм «Сон» — про життя Тараса Григоровича Шевченка, знятий в 1964 році режисером Володимиром Денисенком. Кінофільм всім сподобався, так як ключову роль у ньому зіграв відомий артист Іван Миколайчук. Артистом він був особливим, етнічним, істинним, найкращим, тому практично всі кінострічки включали його роль. У 1961 році інший режисер — Віктор Михайлович Іванов — зняв мегапопулярний комедійний кінофільм «За двома зайцями» за мотивами комедійної п’єси Михайла Старицького. Дана стрічка стала безсмертною, та важливу участь відіграли талановиті артисти, які зіграли ключові ролі — Маргарита Криницина та Олег Борисов. В оригіналі фільм був знятий українською мовою, але через російську політичну діяльність у Радянському Союзі дубльований російською.

У 60-70-х роках на просторах українського, а також світового кіноматографа яскраво засяяли імена, що прославили Україну на цілий світ, — це режисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика, Микола Мащенко; артисти Богдан Ступнка, Костянтин Степанков, Гнат Юра, Іван Миколайчук, Юрій Шумський, Микола Гринько. У цей час засяяли на «блакитних екранах» стрічки, які почали незвичайний парадокс «українського поетичного кіно» — напрям, який мав реальне «національне» забарвлення, був певним втіленням «українськості» у кінематографі…         

«Кінооператор»  (розкадрування, кастинг акторів і постановочний проект

                             як етапи створення кінофільму)

«Продюсер» (роль решти учасників художньої групи у створенн кінострічки)

V. Закріплення вивченого матеріалу

  Коментований перегляд відеоматеріалів                                                                                                                                                

 «Ведуча телебачення»

    Пропоную вашій увазі уривки з відомих кінострічок. Після перегляду ми зможемо детальніше визначитись із «феноменом кіно».

(Перегляд фрагментів кінострічки за участю Чарлі Чапліна «Малюк», а також  фрагментів фільмів «Титанік», «Аватар» та ін.)                                                        

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

♦    Чому досьогодні є популярними фільми за участю Ч. Чапліна?

♦    Що більшого мірою сприяло успіху фільму «Титанік»: сюжет, акторський

    склад,   технічні трюки?

♦ Чому останнім часом є популярними такі фільми, як «Аватар», «Матри-

                                                                                                                                               VI. Підбиття підсумків уроку

 

Бесіда

♦ Чи можна назвати кіно синтетичним мистецтвом? Чому?

                                                                                                         

VII.Домашнє завдання

    Підготувати анонс фільму певного жанру в письмовій формі. 

                                   

ВИСНОВКИ

 

Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в  розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи є патріотом України, поважає її історію, культуру і культуру інших народів, вільно володіє державною (і рідною, у разі відмінності) мовою, спілкується щонайменше однією іноземною мовою, має бажання і здатність до самоосвіти, активний і відповідальний у громадському й особистому житті, підприємливий і ініціативний, має уявлення про світобудову, береже природу, безпечно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя. 

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:

-         виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток

       художніх інтересів, естетичних потреб;

-         розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;

-         стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;

       розвиток художніх здібностей, креативного мислення;

-         формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в

-         соціокультурному житті.

Опанування учнями мистецтва в основній школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів.Це сприяє формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей, забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу; розвиває художні уміння і здатності, інтегрує шкілярів із соціокультурним середовищем.

Зважаючи на вищесказане, можна зробити наступні висновки:

1. Ефективне виховання творчої особистості учнів в загальноосвітніх навчальних    закладах вимагає створення організаційно-педагогічних умов, серед яких можна визначити наступні:

- наукове обґрунтування методів педагогічного керівництва творчим розвитком особистості;

- надання дитині свободи вибору і самовираження, усвідомлення своєї самоцінності;

- створення творчої атмосфери, формування в учнів внутрішньої мотивації і потреби до творчої діяльності;

- впровадження особистісно-орієнтованого підходу, використання методів психодіагностики.

2. Глибокі знання, постійний пошук нестандартних, нетрадиційних форм навчання та виховання, відповідальність, любов до дітей – основа роботи кожного педагога.

3. Кожен урок має бути для учнів відкриттям, новою сторінкою на шляху пізнання світу прекрасного, нового, незбагненного. Образне, кольорове сприйняття світу варто відкривати своїм вихованцям, створювати умови для фантазування, уяви, з метою розвитку просторового мислення, розумових,

пізнавальних, творчих здібностей. Іншими словами – педагог має працювати над формуванням не тільки інтелектуально розвиненої, а й творчої особистості.

4. Краса і добро крокують поряд, тому, уроки мають викликати в учнів

почуття радості, здивування. Варто вчити учнів бачити естетичні деталі через малюнок, музику, кіно та інші види мистецтва.

5. Завдання педагога – розбудити в кожній дитині прекрасне, добре, гарне. Цьому можуть сприяти: прекрасна музика, яка зможе настроїти не тільки окремого учня, а й весь клас на певну хвилю, примусити прислухатися до своїх власних хвилювань і почуттів, навчитися осмислювати їх. Але для того, щоб музика на уроці виконала свою роль, варто поступово вчити учнів не тільки слухати й сприймати її, а й переживати її зміст.

6. Ефективність занять мистецтвом істотно залежить від зацікавлення художньою працею, від отриманого дітьми в процесі уроків художньої культури емоційного задоволення, радості.

7. Людина спроможна творити себе. Творчий розвиток учнів – обов’язкова умова формування активної особистості громадянина.

8. Інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість.

9. Розвиток творчості – важливий психолого-педагогічний момент, коли виховання, навчання і розвиток проявляються в своїй цілісності. Відчуття пошуку відкриття є тією рушійною силою, яка надихає учня творити. Радість, яка при цьому супроводжує дитину, породжує успіх у подоланні труднощів.

Відомо, що навіть маленька перемога над собою робить людину сильнішою. Саме це – шлях до виховання волі, до утвердження особистого «Я», до формування і розвитку творчої особистості.

«Творчість, - писав В.О. Сухомлинський, - починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням».

Робота в школі вимагає душевних і фізичних зусиль. Це складна, клопітка і виснажлива праця. Однак саме творчий підхід до роботи дає можливість вчителю відновлювати наснагу та натхнення до своєї праці.

        

Список використаної літератури

 

1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/344/2013

2. Абрамович С.Д. Світова та українська культура : Навч. посібн. – Львів : світ, 2004. – 318 с.

3. Аристова Л. С. Інноваційні технології навчання художньої культури

вшколі. - Педагогічні науки та освіта : збірник наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. – Вип. VII. – Запоріжжя : КЗ «ЗОІППО» ЗОР, 2010. – 248 с. – С.58-67.

4. Бех І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності: Наукове видання – К. : Либідь, 2006. – 272 с.

5. Катерина Журба. Виховання духовної культури у підлітків:  Методичні рекомендації. – К. : ТОВ "Інфодрук", 2004. – 114 с.

6. Кондратова В. В., Попова Л. М. Розвиток творчих здібностей учнів

 на уроках образотворчого мистецтва: Навчально – методичний посібник. –Кіровоград: Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2012. – 32 с.

7. В. І. Моляко. Концепція виховання творчої особистості. II Рідна школа. – 1991. -№5.

8. Назаренко Н.В., Гармаш Л.В., Чєн Н.В., Макаренко Г.М., Міловідова О.В., Міщенко Н.І., Ніколаєнко О.О. Художня культура: Підручн. для 9 кл.ЗНЗ.-Харків: Оберіг, 2009.-116ст.

9. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Художньо – естетичний цикл 5-11 класи. – к . : «Перун»,20013.

10. Сухомлинський В. О. Вибр. Тв.: У5 т. – к., 1977. – т. з. с544.

11. Санєєва Г.І. Художня культура 9 кл.: метод. посіб.-2-е вид.- Х.:Вид. група «Основа», 2012.-31с.:табл., схеми.-(Серія «Мій конспект»).

 

 

 

 

Подобається